Я новачок. З чого почати?

Основні правила:

1.      Запам’ятай від самого початку і на все життя: Інтернет – це місце, де висвітлюються результати діяльності з реального життя(і то – не завжди), а не те місце, в якому діють. Ніяка діяльність не може зводитись до Інтернету.

2.      Пам’ятай про «правило 10 батареєк»: кожна людина має обмеження в часі і ресурсі, і тому у кожного є свій запас з умовних «10 батареєк», яку він може витратити на правильну діяльність. Витрачай їх максимально ефективно. Три години махання прапорами на мітингу і дві години тусіння після нього – дадуть набагато менше ефекту, ніж 5 годин, проведених за малюванням правильного графіті, не кажучи вже про якісь інші дії.

3.      З іншого боку пам’ятай про те, що вільного часу у тебе теж набагато більше, ніж здається – достатньо перестати просирати його за тєліком, контактіком чи тусовками.

4.      Пам’ятай про рівень. Все, що ти робиш, намагайся зробити максимально красиво, достойно і якісно. Результати твоєї діяльності – це обличчя руху, те, що бачать люди «не в темі», і те, по чому вони роблять свій висновок про рух.

5.      На початках особливо ретельно і дотошно стався до підготовки будь-якої акції. У тебе ще немає достатньо досвіду, щоб прорахувати всі моменти, тому багато читай про безпеку, підготовку акцій, тощо.

6.      НЕ ТРИНДИ. Якщо тільки акція не є стовідсотково легальною, ніколи, НІКОЛИ не розповідай нікому, що маєш до неї якийсь стосунок, і взагалі не розповідай про неї. Про справу говори тільки з тим, з ким треба. Якщо ти почув, що хтось з твоїх соратників триндить – проведи з ним виховну роботу, щоб він назавжди зрозумів, що такого робити не можна. Якщо ти почув від випадкового знайомого про тему, про яку він не мав би триндіти аби кому – проведи виховну роботу і з ним – навіть якщо він тобі ніхто і тобі нашкодити ніяк не може, можливо ти врятуєш цим його і його соратників.

7.      Протестувати  - помилка. Протест – це декларація того, що тобі щось не подобається. Протест – нікому не потрібен, він реально нічого не змінює. А як же інформаційний розголос, скажеш ти? Хочеш інформаційного розголосу – зроби справу. Навіть зібрані дані, викладені обґрунтовано і якісно у прес-релізі чи інформаційному повідомленні і ретельно розіслані у ЗМІ зроблять більше, ніж униле махання прапорами під якоюсь установою. Крім того, в досить багатьох ситуаціях, особливо на місцевому рівні, якщо помізкувати, можна зробити конкретні дії, які ВИПРАВЛЯТЬ чи принаймні суттєво покращать ситуацію, а не просто задекларують те, що тобі не подобається. Кожну з цих можна буде так само висвітлити в пресі, зумовивши таким чином інформаційний розголос.

8.      А що ж тоді робити? Існує два основні шляхи. Перший – виправ те, що тобі не подобається. Існує безліч методів від прямої дії до офіційних звернень і судів, які можуть зупинити неправильних людей чи неправильні ситуації. Замалюй, поговори, подай до суду, знайди людині адвоката, побудуй, відремонтуй, допоможи грошима чи людьми, знайди знайомого чиновника, який вирішить проблему. Другий спосіб – створюй нове суспільство крок за кроком. Не просто вижени алкашню і наркоманів зі свого двору, але й візьми під опіку місцевих підлітків, відведи їх на спортивну секцію, відучи їх від алкоголю, допоможи поступити в університет.   

9.      Подивись, що роблять інші активісти, подумай, що близько тобі самому. Обери хоча б приблизний напрям діяльності. Долучись до вже існуючої організації, чи просто ініціативної групи людей, які близькі тобі за поглядами та методами дій, або створи з друзями свою грядку. Досвід показує, що навіть силами 5-7 людей можливо робити безліч речей, особливо якщо ви маєте інші знайомі «грядки», і можете об’єднувати свої сили при потребі.

10.  Доречі, про «грядки». Епоха організацій та ієрархізованих рухів відходить в минуле. Інформаційне суспільство задає новий формат – це самостійні ініціативні групи, кожна з яких займається своєю темою чи переліком тем. Такі групи, як зазначалось вище, можуть об’єднуватись для окремих акцій, але в основному діють у своєму невеликому форматі. Доцільно формувати «грядки» з людей, яких ти добре знаєш, а новеньких залучати поступово, добре їх вивчаючи і, якщо потрібно – навчаючи. Не женіться за кількістю. Вирішує якість. Для того, щоб розклеїти листівки потрібно 1-3 людей, повалити паркан незаконної забудови – 10. Але це мають бути люди, у яких ти впевнений, а не «випадкові пасажири».

11.  Одразу і наперед визнач методи діяльності. Приклад ніжинських робінгудів не ілюзорно демонструє – не можна змагатись з наркобаригами силовими методами, а потім намагатись розрулювати ситуацію офіційно на рівні прес-конференцій і ментів. Не можна цього робити не тільки одночасно, але й в будь-якій послідовності. Якщо все місто знає, що грядка «антиалко крю» розклеює листівки проти бухла і воює на офіційному рівні з кіосками, що продають алкоголь неповнолітнім, то коли запалає місцева наливайка – «антиалко крю» будуть першими, кого арештують менти, навіть якщо зробили це зовсім не «антиалко крю». Або ти легальний активіст, що користується офіційними методами, або  - акціонер іншого роду діяльності. І змішувати це непотрібно. Це стосується не тільки особисто активіста, але й цілої грядки, в межах якої небажане функціонування підрозділів, що використовують діаметрально протилежні методи діяльності.

12.  Ще раз щодо мітингів. Хоч ми вже й пройшлись щодо нераціональності використання своїх «10 батареєк», як виняток на початках можливо буде корисно походити на них, щоб познайомитись з іншими небайдужими людьми свого міста. Зазвичай там можна знайти адекватних дієвих людей, хоч відсоток їх і серед присутніх буде вкрай малий. Приблизно 95% присутніх на акціях протесту – це люди, які вважають себе дофіга активістами, раз в місяць махаючи прапором на якійсь акції протесту.

13.  І востаннє про мітингиJ. Якщо постаратись, то можна знайти приклади, коли велелюдні рішучі обурення людської маси і масовий вихід на вулицю давали результат. Але таких випадків справді одиниці. Повір, якщо таке буде відбуватись – це витатиме в повітрі, ти відчуєшJ. А в решті випадків – не трать часу і сил.

14.  Не варись у власному соку і не дозволяй це іншим. Ми маємо на увазі випадки, коли одні «патріоти» влаштовують перегляд патріотичного фільму і розсилають анонси іншим патріотичним організаціям. Патріоти агітують патріотів? Киньте, всі хто прийшли – давно загітовані і фільми ці бачили. Виходьте назовні, до обивателя і простих людей. Покажіть патріотичний фільм звичайним школярам та студентам, влаштуйте літнього вечора вуличний кінотеатр на головній площі міста. Суть агітації полягає в тому, щоб про твої ідеї взнали ті, хто про них не задумується, а не ті, хто про них і так в курсі.

15.  Не ставай маргіналом! Немає нічого поганого, якщо правильні справи – одна з головних тем твого життя. Але щоб мати змогу робити їх довго та системно, ти маєш вивчитись і стати класним спецом в справі, яку ти любиш. Як мінімум для того, щоб твоя думка мала вагу і щоб ти міг виділяти на справу гроші. Як максимум – твоя професія може дозволяти робити тобі правильні справи. Правильний журналіст чи юрист – вартує десятка активістів.

16.  Фінанси. Будь готовий до того, що діяльність потребує ресурсів. Мова йде як про постійні витрати на все підряд, починаючи з листівок і транспорт, і закінчуючи на серйозні покупки типу спецодягу, засобів самозахисту, рацій тощо. Однак не варто лякатись. Навіть невеликі, але системні щомісячні відкладання грошей учасниками твоєї грядки вже досить швидко дозволять зробити перші кроки з забезпечення групи усім необхідним. Якщо ти школяр чи студент – у наш час неважко знайти підробіток чи непостійне джерело надходжень – як в реалі, так і в інтернеті.

17.  Займайся спортом! Спорт зробить тебе не тільки фізично сильним та здатним постояти за себе. Спорт – дисциплінує і змушує вірити в себе, привчає долати перешкоди.

18.  Читай. На початках тобі необхідно буде прочитати немало літератури з історії та ідеології, мемуарів, військової літератури, книг зі спеціальних знань(наприклад, з піару чи ІТ-технологій, психології, соціології тощо), а також матеріалів написаних активістами для активістів – нотатки з безпеки, тактики і стратегії акціонування тощо. Портал невдовзі складе список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів для початківців.

19.   Надихайся. Читай українські та іноземні активістські сайти, вивчай методи дій та боротьби.

20.  Пам’ятай: ти можеш більше, ніж тобі здається. Ніколи не опускай руки з причини «я не робив цього ніколи». У невмілого руки не болять. Заручись досвідом та підтримкою знаючих людей, або, якщо таких немає поруч – чужим досвідом з інтернету і підтримкою вірних соратників, які будуть готові помогти тобі максимально. І дій. З кожною новою дією ти розвиваєшся і набуваєш досвіду.

21.  Спеціальні знання. Якщо ти дієш поки що сам, чи долучився до групи людей – зваж свої знання і вміння, або зверни увагу на те, чого ти хочеш навчитись – і поступово отримай цю спеціалізацію. Часто це допомагає не тільки в русі, але і в цивільному житті, у декого навіть з часом стає основним заробітком. Досвід показує, що у русі завжди затребуваними є спеціалісти з графічного дизайну, верстки, вебмайстерингу, аудіо монтажу, відео монтажу(це особливо), фотографи, журналісти та копірайтери, спеціалісти(навіть доморощені) з піару та GR(government relations, спеціаліст по зв’язкам з органами влади), ІТ-спеціалісти, спеціалісти з безпеки та охорони, вуличні художники, поліграфісти, спеціалісти з advocacy(погуглиJ це слово). Не все дається одразу, але багато з перелічених речей, особливо якщо у тебе лежить до них душа, дадуться тобі набагато швидше, ніж ти думаєш – достатньо прикласти до цього систематичних зусиль у практиці та навчанні. Якщо ж у вас вже є своя маленька грядка, доцільно буде розподілити між людьми найпотрібніші для вашої групи спеціальності з зобов’язанням кожного з учасників грядки оволодіти цією спеціальністю. Володіння визначеною спеціалізаціє звичайно ж не означає, що людина не бере участі в загальних справах грядки, так що не переживай, що не вилазитимеш з-за монтажки чи прес-релізів.

22.  Одна з націоналістичних організацій першої половини 20-го сторіччя мала таку традицію: щотижня кожний місцевий осередок проводив збори, на яких кожен учасник осередку мав розповісти три речі: що він зробив за минулий тиждень для справи, що він збирається робити на наступному тижні, і що він прочитав з моменту минулих зборів. Час іде, а доцільність подібної традиції(чи близької до неї, принаймні) видається незаперечною!

23.  Мобільний телефон – зло! Ти прочитаєш це ще не раз, коли будеш читати статті з безпеки, але запам’ятай раз і назавжди – ніяких «таких» розмов по телефону. Ні, тебе не сидить і слухає вусатий лейтенант. Але розмови ВСІХ пишуться, і потім, якщо тобою зацікавлять – не складе зусиль витягти розмову піврічної давнини, коли тобою ще не цікавились. Якщо ти десь пішов серйозно «гуляти», то твій телефон має бути вдома, або гуляти окремо від тебе в іншому місці! Переміщення телефонів так само пеленгується і архівується, так само як не є складністю для телефона працювати в режимі мікрофону. Тому пам’ятай три правила: ніяких розмов по телефону по темах, ніякого носіння телефону на теми, ніяких серйозних розмов поруч з телефоном. Крім того, пам’ятай – вимкнутий телефон насправді не є вимкнутим. Більше шансів дає виймання сімки і батареї. Але краще хай він буде подалі.

24.  Соцмережі - зло. Ми вже навіть не пишем про такі очевидні речі, що не можна переписуватись у соцмережах про справи і навіть навколосправи. Крім того, пам’ятай методу розслідування: так само, як менти намагаються дізнатись про саму суть справи, вони так само ретельно вивчають і людей, що по ній проходять. Хто де вчився, хто з ким дружить, у кого який склад характеру і погляди. Тому, навіть якщо у тебе по розмовах у контактіку ну просто ідеально стерильний акаунт, але по цьому при ньому в два кліки можна з’ясувати все про тебе і твоїх друзів – це буде використано. І використано в дуже багатьох питаннях. Вони знатимуть на що давити і як тебе розколоти, з ким ти найчастіше спілкуєшся(і хто може бути теоретично співсправником) і так далі. Тому – не відображай своє життя у соцмережах. Запам’ятай: життя – в реалі, згадки про нього – у голові.  

Далі наводимо побажання та наставлення на шлях істинний від окремих поважних людей, які ми зібрали спеціально для новачків. Вони багато в чому перекликаються з загальними правилами, не сприйміть це за повтор, радше це правила через призму особистого активістського досвіду конкретних людей:

1.      Рух – справа не тільки ідейна та корисна, вона вимагає максимальної віддачі та відповідальності. Тому найперше, що необхідно зробити – розібратися в собі. Потрібно поставити собі запитання: «Чим мене приваблюють ідеї руху?», «Чи хочу я брати в ньому участь?», «Чи є в мене на це час та можливості?», «Чи зможу я стати горою за товариша?» та ін.  Якісь «концептуальні» вагання не тільки зменшують користь від людини, але й можуть спричинити негативні наслідки для руху в цілому.

2.      Для продуктивної участі у русі необхідний «теоретичний мінімум». Він включає в себе більш-менш глибинні знання у галузі історії України, мови, літератури; уміння зорієнтуватись у сучасній політичній ситуації в Україні та за її межами; та, найголовніше – спроможність усе це вкупі самостійно аналізувати. Це надасть можливість завжди чітко окреслювати власну думку, вказати на наявні суспільні проблеми, підтвердить прагнення щось змінити та чогось досягти. Активіст зажди повинен знати, що він робить, та для чого. Однак володіння таким «мінімумом» не означає досягнення піку в інтелектуальному плані. Потрібно РЕГУЛЯРНО накопичувати знання.

3.      Також потрібно пам’ятати, що участь в русі завжди забирає якийсь час та сили. Людина має вміти грамотно формувати свій графік, де є місце для суспільної діяльності та навчання/роботи/родини та ін. Чому це важливо? По-перше, надто обмежений час для складних завдань в русі здебільшого дає результат «на тяп-ляп». По-друге, проблеми в інших сферах життєдіяльності теж матимуть місце при надмірному зануренні у рух. Тому конче необхідно знаходити певний баланс між активізмом та рутиною.

4.      Коли вже все сприяє тому, щоб стати активістом, треба переходити до дій. Вони бувають двох видів: ініціативні та колективні. Перші полягають у самостійній організації певних заходів різного характеру, природа яких формується за схемою «проблема – дія – результат». Ідентифікуємо проблему, чинимо дію, яка безпосередньо або опосередковано впливає на її вирішення, отримуємо результат. Це може бути майже усе: від поширення агітматеріалів до поїздки в дитячий будинок. Звісно, організувати щось самому зазвичай складно, але ініціатива це завжди дія та досвід. На перших етапах достатнім буде і розклеювання стікерів та ін., але по суті ніщо не заважає зібрати друзів на вихідних та прибрати в найближчому парку. Колективні дії – долучення до вже запланованих заходів та активна участь в них. Тут треба робити максимально ефективно все, що від людини вимагає характер заходу та організатор (як правило, вимоги останнього рідко виходять за межі адекватного). Вагомий плюс у колективних діях – це можливість познайомитись із новими людьми, розпитати організаторів про майбутні акції.

5.      Не треба намагатись стати героєм. Це означає, що треба бути активним в міру. Не варто накидатись на міліцію, коли цього сильно не вимагає ситуація, трощити все навколо, лізти у бійки та ін. По телевізору покажуть, а завтра опинитесь за ґратами через власну наївність. Потрібно завжди діяти залежно від ситуації: бувають випадки, коли вчинення незаконних дій не оминути(звісно, в цьому місці йдеться про, наприклад, перебігання дороги в невизначеному місці і нічого іншогоJ). Тоді треба чітко продумати власні дії, узгодити їх з іншими активістами, не виходити за їх межі без необхідності, дуже бажано прикрити чимось обличчя. Щобільше людина міркуватиме, меншою буде вірогідність якоїсь халепи.

6.      Потрібно непогано володіти знаннями у галузі права. Перегляньте Кодекс про Адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс, Закон Про міліцію, Процесуальні кодекси та ін., тому що треба знати, чого вимагати при безпідставному та «підставному» затриманні.

7.      Пам’ятай: конфіденційність- понад усе; партії використовують тебе; потрібно знати всі розклади по правим двіжам у твоєму місті; ТБ бреше.

8.      Найперше зрозумійте що людьми треба займатися. Поставтесь з розумінням, якщо до вас захоче долучитись людина, яка не має достатньої обізнаності чи вмінь. Виховайте собі достойного соратника.

9.      Намагайтеся завжди думати власною головою! Сліпа вівця ніколи не стане справжнім вовком!

10.  Якщо ти поставив собі якусь задачу-рви жопу,але виконуй її.Різними методами, з різних боків.Але маєш її зробити.

11.  Будь які дії, операції, від мініатюрних до великиз треба робити не спонтанно, а думаючи, в перш чергу про безпеку, а також про хорошу організацію, скоординованість учасників, мати не тільки план «А», а й плани «Б», та «В», шляхи відступу.

12.  Не дійте хаотично, беручись то за одно то за інше. Займайтесь одно або кількома темами, набувайте в них досвіду, та тримайте їх на контролі. Ставте собі конкретні цілі і йдіть до них. Зібрати 20 тисяч на річну оренду спортзалу, залучити 10 відбірних людей в свою групу, створити діючий пластової осередок для виховання підлітків у своєму місці, припинити діяльність українофобської контори, припинити наркоторгівлю в місті.  

Будь уважним, будь обачним, пам’ятай про безпеку, працюй системно над собою та правильними справами, читай по темі ДУЖЕ БАГАТО, думай головою, фільтруй людей, займайся спортом, не тринди, вір у себе, ДІЙ.